Туризм. Індустрія туризму

Туризм як суспільне явище має відносно недовгу історію; виник він на початку минулого століття в Англії, а нині займає важливе місце в громадському житті, постійно знаходячи все нових і нових прихильників. Покращення організації виробництва та науково-технічний прогрес зумовило виникнення значної кількості вільного часу. Разом з тим, нові умови життя суспільства призвели до збільшення рекреаційних потреб населення. У середині минулого століття в Західній Європі та США почала утворюватися нова соціально-економічна система, згодом відома як «індустрія туризму».

Впродовж усієї історії існування цього явища постійно змінювалась система поглядів на нього. До сих пір саме поняття індустрії туризму, а також її структура та визначення основних складових викликають суперечки у світовій науковій спільноті.

Встановлення чітких відповідей на ці питання є надзвичайно актуальним завданням, оскільки виявлення границь системи індустрії туризму, визначення її структурних компонентів, основних та допоміжних галузей, що продукують рекреаційні послуги, дасть можливість встановити та передбачити головні закономірності розвитку системи індустрії туризму, на основі чого можна буде розрахувати дійсний економічний ефект цієї галузі, її вплив на розвиток конкретної території.

Чимало наукових праць присвячено розгляду поняття туризм. За переконаннями окремих авторів, туризмом можна назвати всі види переміщення людей, що не ведуть до зміни постійного місця проживання (ПМП) людини та її роботи. Тобто це явище можна розглядати як одну з форм міграції, яка, проте, не має постійного характеру. Інші ж автори при визначенні поняття «туризм» роблять наголос на його динамічність та територіальність. Іноді при цьому зазначають, що туризм обов’язково є активним видом відпочинком.

У 60-х роках минулого століття відбулася конференція, присвячена міжнародному туризму та подорожам. На цій конференції затверджено визначення міжнародного туриста, згідно з яким ним є будь-яка особа, яка перебуває не менше доби в країні, яка не є його ПМП, з метою відпочинку, участі в різних спортивних заходах, конгресах, задля лікування тощо. Таким чином, туризм може бути як активним видом відпочинку (спортивні змагання і т.д.), так і пасивним (лікування тощо).

Поняття ж «турист» та «відпочивальник», по суті, мають одне й те ж значення. Відпочинком називають будь-яку діяльність або бездіяльність з метою відновлення сил людини, що може відбуватися як на території ПМП людини, так і поза її межами. У випадку відпочинку не на території ПМП людина автоматично стає «туристом», незалежно від виду відпочинку. Ще одна спільна риса «туризму» та «відпочинку» - кінцева мета, під якою переважно мають на увазі задоволення рекреаційних потреб людини. Проте форми досягнення цієї мети різні. Таким чином, відпочинок і туризм – особливі форми споживання національного багатства, нематеріальних благ.

З розвитком туризму ускладнювалась і його структура, збільшувалось різноманіття видів. Нині це явище класифікують за рядом ознак, серед яких характер подорожі, її мета та використання засобів розміщення під час неї. Так, виділяють індивідуальний та груповий туризм; лікувальний, відпустковий, науковий, релігійний, а також готельний, кемпінговий і т.д.

Туризм є просторовим явищем. Для нього властива певна сукупність задач, розв’язок яких сприятиме задоволенню рекреаційних потреб туриста. Таким чином, до категорії «турист» потрапляє будь-яка особа, дії якої скеровані на задоволення згаданої вище мети, але на території, що не є її ПМП. У деяких країнах (зокрема, в Італії) туристами вважають усіх іноземних громадян, що перебувають у країні понад 24 години, причому їхня діяльність не повинна бути пов’язана з роботою. Загалом вважають, що туризм не обмежується тільки активними видам діяльності, до нього зараховують усю рекреаційну діяльність загалом.

Серед сучасних географів та економістів дедалі частіше спостерігають тенденцію до виокремлення специфічної міжгалузевої структури, яка є в складі господарства держави, - індустрії туризму.

Становлення індустрії туризму розглядалося ще в Радянському Союзі. Проте ряд авторів вважають, що цю структуру не варто виділяти в окрему галузь, оскільки використання рекреантів тісно пов’язане з послугами та продуктами багатьох інших галузей народного господарства, за винятком специфічних курортних послуг. Чіткі межі туристичної індустрії цими авторами визначені не були.

В.С.Преображенський розглядав систему індустрії туризму як галузь господарства країни, у складі якої є два основні блоки: відпочивальні та рекреаційні ресурси, до яких, у свою чергу, належать природні комплекси, споруди різного призначення та обслуговуючий персонал. Згодом таке трактування індустрії туризму покладено в основу її визначення як складної міжгалузевої структури, що включає виробничі та транспортні підприємства, які продукують та реалізують різні туристичні послуги та товари.

Туристична індустрія

формується комплексом підприємств, які забезпечують чи сприяють забезпеченню рекреаційних потреб людини при її переміщенні незалежно від його мети, окрім того, що пов’язане з оплачуваною у відвідуваній країні роботою. Отже, матеріально-технічну базу цієї складної структури утворюють підприємства розміщення, транспортні та сфера обслуговування туристів. До підприємств розміщення належать готелі, а також спеціалізовані засоби розміщення: кемпінги, будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, профілакторії тощо. У транспортній сфері виділяють, насамперед, транспорт власне для туристів (круїзні судна, спеціальні катери та яхти для прогулянок), а також транспорт, який обслуговує саму індустрію туризму, тобто туристів і місцеве населення.

Однак індустрію туризму можна розглядати не лише як сукупність підприємств, що надають туристичні послуги та виробляють туристичні товари, але і як одну з форм освоєння території. Розуміння цієї системи як комплексу підприємств є наслідком галузевого підходу.

Отже, індустрію туризму розглядають як складну систему взаємодії рекреаційних потреб людини та рекреаційних можливостей природно-економічного потенціалу території.

Основною ланкою в туристичній індустрії є суб’єкт рекреаційної діяльності, який своєю взаємодією з об’єктом рекреаційної діяльності зумовлює ріст економічного потенціалу даної території, що сприяє її подальшому розвитку .

Варто згадати про таке поняття, як рекреаційна галузь – це сфера, діяльність підприємств якої скерована на задоволення рекреаційних потреб населення; технології, що при цьому використовуються, або ж кінцеві продукти цих підприємств – рекреаційні послуги – часто подібні між собою. Якщо керуватися вузькогалузевим підходом, то рекреаційну галузь можна вважати частиною індустрії туризму, а тому зіставляти ці два поняття дещо некоректно – частіше порівнюють індустрію туризму та рекреаційне господарство.

Таким чином, індустрія туризму впродовж останніх десятиліть стала однією з найважливіших сфер економіки, забезпечуючи десяту частину всього світового валового продукту. Тому всебічне вивчення індустрії туризму є актуальним завданням для рекреаційної географії на найближче майбутнє.