Туристичний маршрут "На Горганські Яйко і Молоду"

С. Мислівка – г. Яйко Ілемське – г. Мо­лода – с. Осмолода

Загальна протяжність – 42 км. Висота виходу – 650 м. Найвища точка – 1724 м. Тривалість – 2-3 дні. Склад­ність – середня

Зовнішні хребти Карпат за мільйони років насунулись на прилеглу рівнину і, наче велетенські скиби, нахилились у північно-східному напрямку. Центральну частину Зовнішніх (Скибових) Карпат займають Скибові Ґорґани, що простягаються від Мізунки – лівої притоки Свічі – до водо­ділу Прута з Черемошем. Найзахіднішу їх частину називають Свіцько-Мізуньськими Ґорґанами (найвища точка на горі Хом – 1344 м). Східніше від них знаходиться значно вищий геоморфологічний район – Аршице-Ілемські Горґани з мальовничими вершинами Яйко Ілемське (1680 м) та Молода (1724 м). Дуже цікавим для походів був би і прямолінійний хребет Аршиці (Верх Менчілик – 1560 м), але до цього часу його гребенем ніхто не прору­бав стежки у густих, майже суцільних, за­ростях жерепу. Якось мені довелося пройти по Аршиці кілька кілометрів. Це відібрало 6 годин часу і купу сил. Врешті-решт зійшов з хребта. Тут і народився новий народний вислів: «Та пішов ти жерепом!..»

Отже, наш маршрут спочатку проляже на Яйко Ілемське – вершину правильної фор­ми, що домінує над навколишніми значно нижчими горами. Назву «Яйко» вершині дали за характерну яйцеподібну форму. Вийшовши з автобуса на початку села Мислівка, повертаємо на дорогу вздовж р. Свічі (на початку стоїть вказівник «На базу Бескид»). Йдемо дорогою приблизно 4-4,5 км до першого повороту наліво, що виводить на міст через Свічу. За ним до­рога розходиться прямо і направо. Повер­таємо праворуч (біля повороту є табличка «Правицьке лісництво...»). Через 3 км ще одна розвилка, де знову продовжуємо маршрут праворуч (вздовж потоку Пра­вич). Дорога лісовозна, місцями розбита, нею течуть струмки. Наступні орієнти­ри – міст через потік у вигляді труби великого діаметру, а далі велика площадка, на якій відбувається завантаження лісу.

З цієї площадки починається помітний, але відносно пологий підйом дорогою. Місцями з неї проглядається вирубка на гребені перемички між Аршицею та Яйком Ілемським. Через 4 км від останньої розвилки повертаємо наліво. За поворо­том починається досить стрімкий підйом. Дорога виводить на вирубку, частково зарослу молодими насадження­ми. Орієнтир – вирубка на гребені перемички з невели­ким острівцем дерев посере­дині. Вище дорога губиться, але можна йти навпростець. Гребенем перемички тягнеть­ся добре витоптана стежка, якою можна рухатися як на Ґорґан Ілемський– наліво, так і на Яйко Ілемське – на­право. Біля острівця дерев зручне місце для ночівлі – багато дрів, на південно-східному схилі гребеня – ви­тік річки Мшана. До нього веде стежка, якою потрібно спуститися вертикально на 50-60 метрів.

З перемички добре втопта­ною стежкою йдемо майже горизонтально у напрямку на південний захід. Через кіло­метр виходимо на невеличку галявину, де також є зручне місце для ночівлі (вода зліва від стежки). За галявиною по­чинається відносно стрімкий підйом. Далі стежка розгалу­жується. Рухаємося спочатку наліво, орієнтуючись на дерев'яний хрест. Вийшовши на траверс, йдемо прямо. Стежка виводить на безлісу полонину в сідловині між Яйком і Великим Лисаком. Звідти до вершини Яйка пологий підйом, який можна здолати приблизно за 40 хв. Стежка йде жерепом, місцями виходить на кам'яні розсипи.

З Яйка Ілемського спускаємося поміж за­ростями жерепу кам'яними розсипами на південь і виходимо на второвану стежку. Наліво нею можна вийти до мисливського будиночка, а звідти – до річки Мшани, вздовж якої спочатку веде стара дорога. Нижче вона виводить на добре второва­ний лісовозний шлях, що тягнеться до гир­ла Мшани. Ми ж йдемо праворуч на стеж­ку, що траверсує східні схили вершин Поганець (1668 м) та Укерня (1620 м). За Укернею через 3,2 км від Яйка Ілемського є джерело, що дуже важливо пам'ятати під час походу верхів'ями Ґорґан. Після джере­ла ще 2 км стежка траверсує північний схил безіменної вершини (1622 м), а тоді виводить на гребінь хребта.

Кам'яними розсипами гори гребенем ви­ходимо на вершину Сиваня (1642 м). З неї точно у південному напрямку впродовж 1,5 км спускаємося, обираючи кращі про­ходи, до сідловини з висотою 1350 м. Звід­ти знову починається вторована стежка, яка у південно-східному напрямку веде гребенем хребта до схилів Молоди. Звідти потрібно пройти траверсом вздовж межі лісу ще 300 м і стежкою у північно-східному напрямі розпочати підйом на вершину 1630 м. Ще через 1 км виходимо на найвищу точку Молоди (1724 м).

З Молоди тягнеться добре вторована, не­давно маркована стежка, яка траверсує південний схил дугоподібної гори. Вона спочатку виводить на другу вершину Мо­лоди, а далі її відрогом – на схід, а потім на південь до урочища Кругле. Нова мар­кована стежка, яка не відображена на картах, зводить нижче по течії Молоди, ніж відображено на картографічних схе­мах (тобто треба приймати більше ліворуч, униз). Пройшовши дорогою у на­прямку Осмолоди понад 1 км, побачимо вказівник початку маршруту на Грофу. До самого села ще понад 9 км.