Туристичний маршрут “На Говерлу і Прутецькі водоспади”

Ур. Заросляк – г. Говерла – вдсп. Прутецькі – ур. Заросляк

Загальна протяжність – 7,5 км. Висота виходу – 1260 м. Найвища точка – 2061 м. Тривалість – 5-6 год. Складність – середня.

По головному Чорногірському хребті проходять найпопулярніші туристичні маршрути Українських Карпат. Описуючи їх префікс «най» доводиться використовувати чи не через кожне слово. Чорногора – це найвищі вершини Українських Карпат, найвисокогірніші озера, будівлі… Це також миттєва зміна погоди: від нещадно-палючого сонця до холодного дощу і мокрого снігу. А ще Чорногора – це майже 40 кілометрів високогірних стежок, широкі полонини, стрімкі скелі та неповторні, незабутні краєвиди. Влітку на Чорногорі можна жаритись від неймовірної спеки, а взимку – замерзнути від лютого холоду. Чорногірське “бабине літо” може стати для туристів справжнім відкриттям.

маршрут на Говерлу

Без сумніву, туристичний маршрут на Говерлу - найвищу вершину України, яка розміщена на головному Чорногірському хребті, від будинку спортивно-туристичної бази “Заросляк”, є найпопулярнішим пішохідним туристичним маршрутом в Україні. Саме цим маршрутом пройшли сотні тисяч українців та іноземних гостей. Проте в десятки разів менше людей, що пройшли вздовж так званої висячої долини верхів'я річки Прут з мальовничими водоспадами.

До туристичної бази “Заросляк” можна легко добратися замовивши у Ворохті транспортний засіб. Найкоротша дорога петляє спочатку вздовж річки Прут, що отримала свою назву від місця злиття Прутця Кознєского. Саме тут стежка роздвоюється. Продовжуючи маршрут вздовж лівого витоку, виходимо на старий польсько-чехословацький кордон, а вже ним на вершину. Більш короткий маршрут на Говерлу передбачає перехід через потік Прутець Кознєский, а далі рух близько 200 метрів вздовж Прутця Заросляцького. Потім стежка йде вверх на вододіл і виводить з лісу на полонину, що заросла кінським щавлем. Звідти ще понад 2 кілометри досить важкого підйому на перше і друге плече Говерли. З другого плеча вже видно вершину гори, до якої залишається подолати ще біля 10 хвилин підйому.

Цікавим є той факт, що назва “Говерла” (так сьогодні ми називаємо найвищу вершину в Україні) почала використовуватися через помилку допущену на австрійській військовій карті. Місцева ж ав­тентична назва гори – “Говирла” зараз повністю забута.

Краєвиди з Говерли, зважаючи на її домінуюче розташування та висоту, за своєю протяжністю не мають аналогів в Українських Карпатах. При добрій видимості (найкраще в ясну погоду після дощів, що ввібрали в себе ввесь пил з атмосфери) з вершини Говерли в північній стороні видно значну частину Передкарпатської височини та Поділля включаючи міста Івано-Франківськ, Коломию та Снятин, на півдні видно румунський Сігет Мармароський. Північний захід приковує погляд своїми урвищами і відокремленістю вершин Петрос та Петросул. Інші гори Чорногірського хребта виглядають як ланцюг вершин, які, заступаючи одина одну, простягнулися у південно-східному напрямку. З вершини гори сходимо в сідловину між горами Говерла і Брескул. Саме там біля підніжжя Говерли є джерело, з якого і бере початок річка Прут, що несе свої води аж 955 км до річки Дунай.

Є легенда яка пов'язує кілька географічних назв Чорногори. Вона розповідає про юного пастуха, який пас овець на гірській полонині і любив грати на сопілці. Зачарована його грою і красою, у нього сильно закохалася донька попа Івана – красуня Говерла. Але батько Говерли коли дізнався про їх зустрічі, то заборонив дівчині бути з бідним юнаком. Говерла з розпуки закам'яніла і стала горою. Заплакав також і юний пастух біля ніг своєї коханої і потік сльозами-рікою. І тоді батько побачив, що навіть згубивши доньку, не зміг розлучити її з коханим. Так і сам віддалік перетворився на гору, що охороняє спокій юних душ.

Від джерела попри ледь помітний струмочок сходимо нижче у верхній льодовиковий кар. Насолоджуємось тутешньою красою, всіма вигинами русла та невеличким водоспадиком річки, що стає все повноводнішою. З виступу верхнього кару зривається вже доволі потужний Прутецький водоспад. Водоспад потрібно обходити обережно, краще вздовж лівого берега.

Намилувавшись мальовничим виглядом водоспаду, диких стрімких та скалистих схилів Говерли і Брескула, розсипами ялівцю і квітучих трав, у нижній частині кару потрібно знайти стежку, яка зводить до туристичної бази “Заросляк”. Маршрут на Говерлу пройдено, отримано купу вражень і море бажання до наступних походів.