Туристичний маршрут "На Грофу і Пареньки"

С. Осмолода – г. Пареньки – г. Грофа – с. Осмолода

Загальна протяжність – 23 км. Висота виходу – 720 м. Найвища точка – 1748 м. Тривалість – 2 дні. Складність – середня.

Найпопулярнішою вершиною Верхньолімницьких Ґорґан, безсумнівно, є гора Грофа. Вона відома навіть не дуже досвід­ченим туристам. І ця популярність ціл­ком заслужена, адже кожен, хто побуває на ній у добру погоду, буде зачарований чудовими навколишніми краєвидами.

Хоча вихід на цю одну з найвищих Ґорґанських вершин (1748 м) не є легким, але те, що стежки до неї добре марковані і свіжопрорубані у жерепі, та наявність у сідловині будиночка і джерела додає на­строю і полегшує мандрівку.

Стартуємо на Грофу з Осмолоди. Перехо­димо міст і йдемо у західному напрямку долиною річки Молоди. Через два кіломет­ри підходимо до гирла правої притоки – потоку Котелець. Тут повертаємо наліво на дорогу, що тягнеться долиною цього по­току в напрямку на південний захід. До­рога поступово перетворюється на стежку, яка через 6 км від гирла Котельця повертає направо вверх і серпантином виводить на полонину Плісце. На ній знаходиться бу­диночок у доброму стані, а справа від стежки на краю лісу є джерело.

З Плісця ми пропонуємо спочатку без спо­рядження (заховавши речі) вийти на вершину Пареньки (1736 м). Підйом на неї, розглядання чудових краєвидів у напрям­ку Молоди, Попаді, Петроса, Сивулі та спуск займе загалом близько 1 години.

Повернувшись на Плісце, поповнивши запаси води, вирушаємо на штурм Грофи. Він звідси також досить легкий і приємний завдяки можливості оглядати красу довкілля. У легендах розповідаєть­ся про походження назви «Грофа» та су­сідніх вершин. Угорський граф (тут ви­мовляють «гроф») викрав вродливу дружину священика. Під вершиною Кінь Грофецький він втратив коня, а під Грофою загинув сам. Брат графа повіз бранку далі. Однак жінка, аби не зана­пастити чесне ім'я, наклала на себе руки під горою, яка отримала назву Попадя.

З Грофи спускаємося добре второваною стежкою у північ­ному напрямку в сідловину між Грофою і Конем Грофецьким. Там також є невелика по­ляна з будиночком. Від нього у західному напрямку доходи­мо до місця, де колись був Гроф’янський став. Стежка обходить його котлован спра­ва і виводить нас лісом до річ­ки Молода. Подолавши річку вбрід, виходимо в урочище Кругле, а звідти дорогою вздовж Молоди в Осмолоду.