Маршрут “Через Вулканічне Липовецьке озеро у масиві Тупий”

С. Липовиця – оз. Липовецьке – г. Юриця –с.Імстичево
Загальна протяжність – 9 км.

Висота виходу – 310 м. Найвища точка – 802 м. Тривалість – 4-5 год. Складність – легка.

У довідковій літературі можна дізнатися про те, що в Українських Карпатах наявні три озера вулканічного походження. Однак на сьогодні ця інформація вже дуже застаріла. На даний час озеро Синє є звичайним низинним болотом, а невелике плесо воно мало ще понад 30 років тому. Два Ворочівські озерця мають воду тільки у весняний період або після сильних дощів. Та й знайти їх серед лісу, на схилі Анталовицької галявини, не всім удається.

А от Липовецьке озеро справді існує і відшукати його легко. Однак відвідують його тільки мешканці сіл Липовець, на окраїні якого воно знаходиться, та ще, можливо, сусідньої Липчі, що полюбляють тут відпочивати погожої літньої днини.

Отже, доїхати треба до села Липча, що на трасі Долина – Хуст, а там дочекатися автобуса у село Липовець. Вийти з автобуса слід перед поворотом дороги, що веде у центр села. Звідси польовою дорогою поміж сільські хати через 10 - 15 хв підйому виходимо до невеликого озера діаметром близько 50 м. Біля облаштованої для відпочинку альтанки висить табличка, яка вказує, що озеро називається Морське око і має площу 0,3 га, глибину 45 м, не замерзає, розміщене на висоті 526 м над рівнем моря. З цієї інформації найбільший сумнів викликає глибина.

На вказівнику зазначено, що вище від озера у лісі знаходиться вулканічна червона скеля. Це дійсно досить цікавий об'єкт, який височіє серед зеленого лісу. Від озера піднімаємось дорогою на захід. Понад урвищем над червоною скелею поступово виходимо на велику галявину на виположеному гребені хребта. Через неї веде добре помітна стежка, яка півколом загалом у північному напрямку виводить на розлогу полонину вершини 802 м. З неї відкриваються гарні краєвиди на долину Боржави, масив Великий Діл. Насолоджуючись спогляданням навколишньої природи, рухаємося у західному напрямку.

Через вершину Юриця стежка зводить у велике село Імстичево, в якому є вулиці, викладені бруківкою, греко-католицький жіночий монастир XVIII ст. у стилі бароко, діючий дерев'яний водяний млин. З Імстичево автобусом можна добратися до Мукачева, Сваляви чи Хуста.