Маршрут На Протяте каміння і буковинські водоспади

М. Вижниця – пер. Німчич – г. Просічна – ур. Протяте каміння – с. Розтоки

Загальна протяжність – 16 км. Висота виходу – 380 м. Найвища точка – 913 м. Тривалість – 9-10 год. Складність – легка.

Один з найцікавіших маршрутів Буковинськими Карпатами бере початок з м. Вижниця. Приїхавши у місто, відшу­куємо дорогу, що веде через с. Виженку до перевалу Німчич. З середини XIX ст. До початку І Світової війни Виженка була відносно популярним австро-угорським курортом. Дорога іде долиною річки Виженки проти її течії. Праворуч від маршруту на високому пагорбі стоїть однокупольна дерев'яна церква Івана Сучавського (1792), виконана у гуцульському стилі. На цьому місці, за сільськими легендами, колись точилась запекла битва між загоном хана Батия і селянами.

Проминувши церкву, дорога повертає праворуч вздовж течії основної річки, а далі відносно стрімким підйомом через ліс виводить на перевал Німчич (586,3 м). Загальна відстань від Вижниці до перевалу становить близько 8 км. На перевалі стоїть занедбаний пам'ятник Невідомому солдату, а також кафе та відлочинковий комплекс «Перевал Німчич». Від нього піднімається гірськолижний 6угельний підйомник.

З перевалу продовжуємо маршрут у південному напрямку ґрунтовою дорогою, що починається поруч із кафе й оминає бугельний підйомник. Дійшовши до примітної каплички, варто безлісим схилом піднятися на хребет і вже його гребенем вийти на найвищу вершину маршруту – гору Просічну (913 м). Вздовж маршруту хребтом відкриваються чудові краєвиди на долину Черемошу, хребти Писаного Каменя, Скупової і Чорногори. Лінією хребта опускаємося на розлогу галявину. Звідси стежкою, що вправо стрімко спускається у ліс, виходимо до скель Соколи­ного Ока (висота до 40 м), що нависають з обох сторін над невеликим виположеним майданчиком. Найбільшим дивом цього урочища є велетенська кам'яна арка Соколиного ока. Оповіді й легенди стверджують, що у давні часи тут жили люди, пізніше знаходили прихисток опришки Олекси Довбуша. А ще тут ніби заховані багатющі скарби. Повернувшись на галявину, продовжуємо маршрут польовою дорогою у південно-східному напрямку до ще одного нагромадження кам'яних брил, що височіє над поверхнею землі на 30-40 метрів – Протятого Каміння. Протиснувшись крізь отвір у камені, варто вийти на їх вершину. З назвою «Протяте каміння» пов’язана легенда. Розповідають, що колись давно, коли горяни не мали зручного шляху, аби спуститися з гір, вони знайшли доволі легкий спосіб – нагрівали у казанах воду і виливали її на скелі. Окріп розмивав піщані породи і в результаті у гірському схилі утворювалися невеликі «протяті» проходи-печери. З того часу це урочище так і називають – «Протяте каміння». Ці брили, що є елементами суцільної колись смуги могутніх пісковиків, вражають своєю монолітністю та неповторністю.

Не змінюючи напрямку, минаємо справа ще одну скелю серед лісу і виходимо до хат села Розтоки. Тут можна, повернув­ши ліворуч, опуститись у долину Виженки і пройти повз водоспад та «Залізне джерело» до Вижниці. Праворуч сільська дорога веде вниз вздовж потоку Смугарів до річки Черемош у селі Розтоки. Проминувши декілька хат, стежкою спускаємось у долину потоку до мальовничих Буковинських (Смугарських) водоспадів. Спускаємся до Черемошу в с. Розтока дорогою, що йде долиною потоку Смугарів.