Маршрут Запрутськими Горганами

 

С. Шепіт – г. Грегіт – г. Ротило – с. Волова

Загальна протяжність маршруту – 19 км. Висота виходу – 520 м. Найвища точка – 1483 м. Тривалість – 9 -10 год. Складність – середня

Річка Прут не є східною межею Ґорґан. Типово Ґорґанські вершини, вкриті кам'яними розсипами, є і східніше Прута. Особливо добре Ґорґани виражені на найвищих верхах Запрутських Ґорґан – Горді, Лисині Космацькій, Клині, Греготі, Габорянській, Білій Кобилі. Серед них особливо популярною вершиною в минулому була гора Грегіт, на яку вело багато туристичних маршрутів, а на схемах помилково вказувалась висота 1494 м замість реальних 1472 м. Однак жоден з маршрутів не пропонував ви­йти на триголову вершину Ротила. А саме найсхідніша вершина цієї гори є пречудовою для огляду всієї Чорногори, гір Гриняви, Ворохто-Путильського низькогір'я. Коли стоїш на потужних брилах цієї вершини, що стрімко обри­вається у південному напрямку, то виникає відчуття, ніби знаходишся на балконі велетенського будинку, перед яким до небокраю хлюпоче синьо-зелене море гірських хребтів. Потрапити на цей «чудо-балкон» пропонуємо з Шепота, що на Косівщині. Приїхавши у центр села, починаємо рухатися дорогою, що йде вверх вздовж течії ріки Брустурки. Через кілометр почуємо гул водоспаду Шепітський Гук. Оглянувши його, залишаємо дорогу і у північному напрямку виходимо на лінію довгого відрога Грегота, який називається «Щивник». Лінією вододілу йде польова дорога, яка і виводить на вершину Грегота. З вершини стежкою, що відгалужується у західному напрямку, через ліс досить швидко виходимо на велику полонину. Переходимо її у західному напрямку, а далі лісом понад 2 км рівним вододілом. Потім польова дорога береться стрімко вверх і досягає полонини Ротила. Тут повертаємо ліворуч, вздовж лісу виходимо на гребінь схилу середньої вершини і спускаємось через ліс на «балкон» найвищого Ротила.

З вершини сходимо назад у сідловину і стежкою через ліс досягаємо полонини гори Кедруватий, а далі вниз у село Волову до автотраси Ворохта – Верховина.